Bokmålsordboka
tviholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tviholde | tviholder | tviholdt | har tviholdt | tvihold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tviholdt + іменник | tviholdt + іменник | den/det tviholdte + іменник | tviholdte + іменник | tviholdende |
Значення та вживання
- holde (hardt) med begge hendene;holde fast og ikke slippe
Приклад
- hun tviholder på hanskene sine
- i overført betydning: holde helt fast ved;ikke ville gi slipp på
Приклад
- han tviholdt på forklaringen sin;
- regjeringa tviholder på makten