Bokmålsordboka
tuste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tuste | tuster | tusta | har tusta | tust! |
| tustet | har tustet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tusta + іменник | tusta + іменник | den/det tusta + іменник | tusta + іменник | tustende |
| tustet + іменник | tustet + іменник | den/det tustede + іменник | tustede + іменник | |
| den/det tustete + іменник | tustete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- fiskesnøret tustet seg