Bokmålsordboka
turve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å turve | tarv | turvdeturvte | har turvt | turv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| turvt + іменник | turvt + іменник | den/det turvte + іменник | turvte + іменник | turvende |
Походження
norrønt þurfaЗначення та вживання
Приклад
- vi tarv mer mat;
- du turvte ha vært der