Bokmålsordboka
turne 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å turne | turner | turna | har turna | turn! |
| turnet | har turnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| turna + іменник | turna + іменник | den/det turna + іменник | turna + іменник | turnende |
| turnet + іменник | turnet + іменник | den/det turnede + іменник | turnede + іменник | |
| den/det turnete + іменник | turnete + іменник | |||
Походження
fra tysk omdannet av turnereЗначення та вживання
- være med i turn;drive gymnastikk
- delta i turn som konkurranseidrett
Приклад
- turne i NM