Bokmålsordboka
tungvint, tungvinn
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| tungvinn | tungvint | tungvinne | tungvinne |
| tungvint | tungvinte | tungvinte | |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| tungvinnere | tungvinnest | tungvinneste |
Походження
jamfør norrønt vinna ‘arbeide’Значення та вживання
tung å bruke eller arbeide med;
arbeidskrevende, upraktisk, omstendelig, gammeldags
Приклад
- tungvint gårdsdrift;
- en tungvint ordning;
- det er tungvint å komme seg dit med buss;
- stedet ligger tungvint til