Bokmålsordboka
tulling 1
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en tulling | tullingen | tullinger | tullingene |
| жіночий | ei/en tulling | tullinga | ||
Значення та вживання
- det å tulle (sammen)
- det å gjøre eller si dumheter
Приклад
- hold opp med den tullinga!
- det å spøke eller erte