Bokmålsordboka
tufse 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tufse | tufser | tufsa | har tufsa | tufs! |
| tufset | har tufset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tufsa + іменник | tufsa + іменник | den/det tufsa + іменник | tufsa + іменник | tufsende |
| tufset + іменник | tufset + іменник | den/det tufsede + іменник | tufsede + іменник | |
| den/det tufsete + іменник | tufsete + іменник | |||
Значення та вживання
bli rotete, flokete eller sammenfiltret
Приклад
- pelsen tufset seg i regnværet;
- tufse det til for seg