Bokmålsordboka
tråkle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tråkle | tråkler | tråkla | har tråkla | tråkl!tråkle! |
| tråklet | har tråklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tråkla + іменник | tråkla + іменник | den/det tråkla + іменник | tråkla + іменник | tråklende |
| tråklet + іменник | tråklet + іменник | den/det tråklede + іменник | tråklede + іменник | |
| den/det tråklete + іменник | tråklete + іменник | |||
Походження
av lavtysk trakelenЗначення та вживання
- sy sammen med lange sting
Приклад
- tråkle sammen to tøystykker
- bevege seg (i sikksakk) gjennom et område med mange hindringer
Приклад
- rutebåten tråklet seg oppover langs kysten