Bokmålsordboka
tryte 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tryte | tryter | traut | har trytt | tryt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trytt + іменник | trytt + іменник | den/det trytte + іменник | trytte + іменник | trytende |
Походження
norrønt þrjóta; beslektet med trøtt (1Значення та вживання
gå tom for;
ta slutt, mangle (1, 1)
Приклад
- kreftene tryter