Bokmålsordboka
trone 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trone | troner | trona | har trona | tron! |
| tronet | har tronet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trona + іменник | trona + іменник | den/det trona + іменник | trona + іменник | tronende |
| tronet + іменник | tronet + іменник | den/det tronede + іменник | tronede + іменник | |
| den/det tronete + іменник | tronete + іменник | |||
Походження
av trone (1Значення та вживання
sitte og ruve (høy og bred);
være dominerende plassert
Приклад
- han tronet ved enden av bordet;
- fjellet troner over dalen;
- restauranten troner øverst på lista over anbefalte spisesteder