Bokmålsordboka
trolove, trulove
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trolove | trolover | trolova | har trolova | trolov! |
| trolovet | har trolovet | |||
| å trulove | trulover | trulova | har trulova | trulov! |
| trulovet | har trulovet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trolova + іменник | trolova + іменник | den/det trolova + іменник | trolova + іменник | trolovende |
| trolovet + іменник | trolovet + іменник | den/det trolovede + іменник | trolovede + іменник | |
| den/det trolovete + іменник | trolovete + іменник | |||
| trulova + іменник | trulova + іменник | den/det trulova + іменник | trulova + іменник | trulovende |
| trulovet + іменник | trulovet + іменник | den/det trulovede + іменник | trulovede + іменник | |
| den/det trulovete + іменник | trulovete + іменник | |||
Походження
norrønt trúlofaФіксовані вирази
- trolove segeldre betegnelse for å forlove seg (1)