Bokmålsordboka
trevle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trevle | trevler | trevla | har trevla | trevl!trevle! |
| trevlet | har trevlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trevla + іменник | trevla + іменник | den/det trevla + іменник | trevla + іменник | trevlende |
| trevlet + іменник | trevlet + іменник | den/det trevlede + іменник | trevlede + іменник | |
| den/det trevlete + іменник | trevlete + іменник | |||
Походження
av trevlФіксовані вирази
- trevle oppløse opp i trevler;
slite sund- trevle opp gamle tekstiler
- trevle seg oppløse seg opp i trevler;
gå fra hverandre- stoffet trevler seg opp