Bokmålsordboka
tremulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tremulere | tremulerer | tremulerte | har tremulert | tremuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tremulert + іменник | tremulert + іменник | den/det tremulerte + іменник | tremulerte + іменник | tremulerende |
Походження
fra italiensk ‘dirre, skjelve’; jamfør tremoloЗначення та вживання
i musikk: frambringe tremulanter;
synge eller spille med tremulanter