Bokmålsordboka
transcendere, transendere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å transcendere | transcenderer | transcenderte | har transcendert | transcender! |
| å transendere | transenderer | transenderte | har transendert | transender! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| transcendert + іменник | transcendert + іменник | den/det transcenderte + іменник | transcenderte + іменник | transcenderende |
| transendert + іменник | transendert + іменник | den/det transenderte + іменник | transenderte + іменник | transenderende |
Походження
av latin transcendere ‘overskride’; jamfør transcendensЗначення та вживання
heve seg over erfaringens og sanseverdenens område