Bokmålsordboka
tolerere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tolerere | tolererer | tolererte | har tolerert | tolerer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tolerert + іменник | tolerert + іменник | den/det tolererte + іменник | tolererte + іменник | tolererende |
Значення та вживання
- finne seg i, (så vidt) tåle
Приклад
- hun var ikke velkommen, men hun ble tolerert
- tillate, se gjennom fingrene med
Приклад
- tolerere en praksis