Bokmålsordboka
tine 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tine | tiner | tina | har tina | tin! |
| tinet | har tinet | |||
| tinte | har tint |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tina + іменник | tina + іменник | den/det tina + іменник | tina + іменник | tinende |
| tinet + іменник | tinet + іменник | den/det tinede + іменник | tinede + іменник | |
| den/det tinete + іменник | tinete + іменник | |||
| tint + іменник | tint + іменник | den/det tinte + іменник | tinte + іменник | |
Походження
norrønt þíðnaЗначення та вживання
- få til å bli myk eller rennende
Приклад
- tine isen;
- tine frosne rør;
- tine opp frosne koteletter;
- tine fisk i vann
- bli myk eller rennende
Приклад
- sola får snøen til å tine;
- telen tiner opp om våren
- bli blid og pratsom;
Приклад
- gjestene tinte opp da de fikk servering