Bokmålsordboka
tiltvinge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tiltvinge | tiltvinger | tiltvang | har tiltvunget | tiltving! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tiltvungen + іменникtiltvunget + іменник | tiltvunget + іменник | den/det tiltvungne + іменник | tiltvungne + іменник | tiltvingende |
Фіксовані вирази
- tiltvinge segskaffe seg ved makt;
tvinge til seg- tiltvinge seg adgang