Bokmålsordboka
tiltre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tiltre | tiltrer | tiltrådte | har tiltrådt | tiltre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tiltrådt + іменник | tiltrådt + іменник | den/det tiltrådte + іменник | tiltrådte + іменник | tiltredende |
Походження
trolig etter lavtysk; jamfør tre (3Значення та вживання
- begynne i (stilling, verv eller lignende);overta
Приклад
- tiltre en stilling
- slutte seg til
Приклад
- tiltre et forslag