Bokmålsordboka
tiltenke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tiltenke | tiltenker | tiltenkte | har tiltenkt | tiltenk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tiltenkt + іменник | tiltenkt + іменник | den/det tiltenkte + іменник | tiltenkte + іменник | tiltenkende |
Значення та вживання
være myntet på;
være bestemt for
Приклад
- blomstene var tiltenkt en annen