Bokmålsordboka
tilrive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilrive | tilriver | tilreivtilrev | har tilrevet | tilriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilreven + іменникtilrevet + іменник | tilrevet + іменник | den/det tilrevne + іменник | tilrevne + іменник | tilrivende |
Фіксовані вирази
- tilrive segtvinge til seg;
rive til seg;
tilrane seg- tilrive seg makten