Bokmålsordboka
tilkalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilkalle | tilkaller | tilkalte | har tilkalt | tilkall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilkalt + іменник | tilkalt + іменник | den/det tilkalte + іменник | tilkalte + іменник | tilkallende |
Значення та вживання
be om at noen skal komme;
kalle på
Приклад
- tilkalle hjelp;
- de tilkalte et ambulansehelikopter