Bokmålsordboka
tilflyte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilflyte | tilflyter | tilfløttilfløyt | har tilflytt | tilflyt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilflytt + іменник | tilflytt + іменник | den/det tilflytte + іменник | tilflytte + іменник | tilflytende |
Значення та вживання
om informasjon: komme til noen;
bli noen til del
Приклад
- opplysninger som tilfløt offentligheten