Bokmålsordboka
tilfalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilfalle | tilfaller | tilfalt | har tilfalt | tilfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilfalt + іменник | tilfalt + іменник | den/det tilfalte + іменник | tilfalte + іменник | tilfallende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
gis, overføres;
gå til
Приклад
- overskuddet tilfaller de ansatte;
- prisen tilfalt Mandal