Bokmålsordboka
temperere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å temperere | tempererer | tempererte | har temperert | temperer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| temperert + іменник | temperert + іменник | den/det tempererte + іменник | tempererte + іменник | tempererende |
Походження
gjennom tysk; av latin temperare, av tempus ‘tid’Значення та вживання
sette i en passende varmetilstand
Приклад
- temperere rødvinen