Bokmålsordboka
teite
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å teite | teiter | teita | har teita | teit! |
| teitet | har teitet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| teita + іменник | teita + іменник | den/det teita + іменник | teita + іменник | teitende |
| teitet + іменник | teitet + іменник | den/det teitede + іменник | teitede + іменник | |
| den/det teitete + іменник | teitete + іменник | |||
Походження
fra engelsk, jamfør teitЗначення та вживання
- gjøre stram;
Приклад
- teite opp et vant;
- teite en skrue hardt igjen
- bli stram eller spent
Приклад
- kjettingene teiter