Bokmålsordboka
tatovere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tatovere | tatoverer | tatoverte | har tatovert | tatover! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tatovert + іменник | tatovert + іменник | den/det tatoverte + іменник | tatoverte + іменник | tatoverende |
Походження
gjennom tysk tätowieren; fra engelsk tattoo, av polynesisk tatau ‘tegn, maleri, tegning’Значення та вживання
lage tegninger, tekst eller lignende i hud med å prikke fargestoff inn i huden med et spisst redskap
Приклад
- tatovere hele armen med sammenhengende motiver;
- hun har tatovert seg