Bokmålsordboka
tafatt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| tafatt | tafatt | tafatte | tafatte |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| tafattere | tafattest | tafatteste |
Походження
av gammelsvensk tag ‘tak’ og far ‘få(tallig)'Значення та вживання
preget av liten vilje eller evne til å handle (3);
som mangler tiltak (4)
Приклад
- et tafatt forsøk;
- en tafatt holdning;
- tafatte kommunepolitikere