Bokmålsordboka
tabbe 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å tabbe | tabber | tabba | har tabba | tabb! |
tabbet | har tabbet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
tabba + іменник | tabba + іменник | den/det tabba + іменник | tabba + іменник | tabbende |
tabbet + іменник | tabbet + іменник | den/det tabbede + іменник | tabbede + іменник | |
den/det tabbete + іменник | tabbete + іменник |
Фіксовані вирази
- tabbe seg utgjøre en tabbe (1;
dumme seg ut