Bokmålsordboka
sættargjerd
іменник жіночий або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en sættargjerd | sættargjerden | sættargjerder | sættargjerdene |
| жіночий | ei/en sættargjerd | sættargjerda | ||
Походження
norrønt sættargerð; jamfør åtgjerdЗначення та вживання
om eldre forhold: overenskomst, særlig mellom stat og kirke
Приклад
- sættargjerda i Tunsberg 1277