Bokmålsordboka
synkopere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å synkopere | synkoperer | synkoperte | har synkopert | synkoper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| synkopert + іменник | synkopert + іменник | den/det synkoperte + іменник | synkoperte + іменник | synkoperende |
Значення та вживання
utføre en synkope (1)
- brukt som adjektiv:
- synkoperte jazzrytmer