Bokmålsordboka
sverme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sverme | svermer | sverma | har sverma | sverm! |
| svermet | har svermet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sverma + іменник | sverma + іменник | den/det sverma + іменник | sverma + іменник | svermende |
| svermet + іменник | svermet + іменник | den/det svermede + іменник | svermede + іменник | |
| den/det svermete + іменник | svermete + іменник | |||
Походження
av svermЗначення та вживання
- bevege seg i sverm;fly i sverm
Приклад
- biene svermer
Приклад
- tilbederne svermet rundt henne
- hengi seg til romantiske følelser og stemninger
Приклад
- kjæresteparene svermet i måneskinnet
Фіксовані вирази
- sverme forvære begeistret for
- de svermer for alt som er gammelt