Bokmålsordboka
sveive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sveive | sveiver | sveiva | har sveiva | sveiv! |
| sveivde | har sveivd | |||
| sveivet | har sveivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sveiva + іменник | sveiva + іменник | den/det sveiva + іменник | sveiva + іменник | sveivende |
| sveivd + іменник | sveivd + іменник | den/det sveivde + іменник | sveivde + іменник | |
| sveivet + іменник | sveivet + іменник | den/det sveivede + іменник | sveivede + іменник | |
| den/det sveivete + іменник | sveivete + іменник | |||