Bokmålsordboka
sveipe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sveipe | sveiper | sveipa | har sveipa | sveip! |
| sveipet | har sveipet | |||
| sveipte | har sveipt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sveipa + іменник | sveipa + іменник | den/det sveipa + іменник | sveipa + іменник | sveipende |
| sveipet + іменник | sveipet + іменник | den/det sveipede + іменник | sveipede + іменник | |
| den/det sveipete + іменник | sveipete + іменник | |||
| sveipt + іменник | sveipt + іменник | den/det sveipte + іменник | sveipte + іменник | |
Походження
norrønt sveipaЗначення та вживання
- fare løst og raskt over noe
Приклад
- sveipe over noe med blikket;
- han sveipet så vidt innom flere emner
- rense farvann for miner