Bokmålsordboka
suspendere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å suspendere | suspenderer | suspenderte | har suspendert | suspender! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| suspendert + іменник | suspendert + іменник | den/det suspenderte + іменник | suspenderte + іменник | suspenderende |
Вимова
suspangdeˊreПоходження
fra latin ‘henge opp, oppheve’Значення та вживання
- midlertidig avsette fra et embete eller en stilling
Приклад
- bli suspendert fra sin stilling
- midlertidig oppheve rettighet eller lignende
Приклад
- suspendere en lov