Bokmålsordboka
susle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å susle | susler | susla | har susla | susl!susle! |
| suslet | har suslet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| susla + іменник | susla + іменник | den/det susla + іменник | susla + іменник | suslende |
| suslet + іменник | suslet + іменник | den/det suslede + іменник | suslede + іменник | |
| den/det suslete + іменник | suslete + іменник | |||
Значення та вживання
Фіксовані вирази
- susle bortødsle eller rote bort
- målsjansene ble suslet bort