Bokmålsordboka
surring 2
іменник жіночий або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en surring | surringen | surringer | surringene |
| жіночий | ei/en surring | surringa | ||
Походження
av surre (2Значення та вживання
- det å binde noe fast med tau eller lignende
Приклад
- surring av last
- tau og lignende som er surret
Приклад
- surringen løsnet