Bokmålsordboka
surle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å surle | surler | surla | har surla | surl!surle! |
| surlet | har surlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| surla + іменник | surla + іменник | den/det surla + іменник | surla + іменник | surlende |
| surlet + іменник | surlet + іменник | den/det surlede + іменник | surlede + іменник | |
| den/det surlete + іменник | surlete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
Приклад
- det surler i en liten bekk