Bokmålsordboka
supponere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å supponere | supponerer | supponerte | har supponert | supponer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| supponert + іменник | supponert + іменник | den/det supponerte + іменник | supponerte + іменник | supponerende |
Походження
fra latin, opprinnelig ‘legge under’Значення та вживання
forutsette, anta