Bokmålsordboka
supinere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å supinere | supinerer | supinerte | har supinert | supiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| supinert + іменник | supinert + іменник | den/det supinerte + іменник | supinerte + іменник | supinerende |
Походження
fra latinЗначення та вживання
- vri fot eller hånd utover
- lande på utsiden av foten når en løper