Bokmålsordboka
sufflere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sufflere | sufflerer | sufflerte | har sufflert | suffler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sufflert + іменник | sufflert + іменник | den/det sufflerte + іменник | sufflerte + іменник | sufflerende |
Походження
fra fransk; av latin ‘blåse’Значення та вживання
hjelpe skuespillere ved å hviske replikker