Bokmålsordboka
suffigere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å suffigere | suffigerer | suffigerte | har suffigert | suffiger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| suffigert + іменник | suffigert + іменник | den/det suffigerte + іменник | suffigerte + іменник | suffigerende |
Значення та вживання
føye suffiks til enden av ord eller ordstamme