Bokmålsordboka
subskribere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å subskribere | subskriberer | subskriberte | har subskribert | subskriber! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| subskribert + іменник | subskribert + іменник | den/det subskriberte + іменник | subskriberte + іменник | subskriberende |
Походження
fra latin ‘underskrive’Значення та вживання
ved underskrift forplikte seg til å kjøpe noe, særlig større bokverk som kommer ut bind- eller heftevis