Bokmålsordboka
sublimere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sublimere | sublimerer | sublimerte | har sublimert | sublimer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sublimert + іменник | sublimert + іменник | den/det sublimerte + іменник | sublimerte + іменник | sublimerende |
Походження
fra latin ‘løfte opp’Значення та вживання
- om fast stoff: gå direkte over til damp
Приклад
- glatt is på fortau kan sublimere
- overføre fast stoff direkte til damp
- i psykologi: omdirigere (fortrengt) drift (3) ved å la den få utløsning i åndsarbeid, kunstnerisk skaperdrift eller lignende