Bokmålsordboka
stutte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stutte | stutter | stutta | har stutta | stutt! |
| stuttet | har stuttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stutta + іменник | stutta + іменник | den/det stutta + іменник | stutta + іменник | stuttende |
| stuttet + іменник | stuttet + іменник | den/det stuttede + іменник | stuttede + іменник | |
| den/det stuttete + іменник | stuttete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre stuttere;