Bokmålsordboka
stue 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stue | stuer | stua | har stua | stu! |
| stuet | har stuet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stua + іменник | stua + іменник | den/det stua + іменник | stua + іменник | stuende |
| stuet + іменник | stuet + іменник | den/det stuede + іменник | stuede + іменник | |
| den/det stuete + іменник | stuete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
pakke eller stable tett;
jamfør stuende
Приклад
- stue bagasje bak i bilen;
- lasten må stues ordentlig;
- møblene ble stuet vekk på loftet