Bokmålsordboka
stråle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stråle | stråler | strålte | har strålt | strål! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| strålt + іменник | strålt + іменник | den/det strålte + іменник | strålte + іменник | strålende |
Значення та вживання
Приклад
- sola stråler;
- stråle av glede
- spre seg
Приклад
- varmen strålte fra opphetede vegger;
- fra plassen stråler gatene ut i alle retninger