Bokmålsordboka
strut
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en strut | struten | struter | strutene |
Походження
norrønt strútr ‘topp på hatt’Значення та вживання
utstående spiss;
tut
Приклад
- tørkleet var knyttet i en strut