Bokmålsordboka
beånde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beånde | beånder | beånda | har beånda | beånd! |
| beåndet | har beåndet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beånda + іменник | beånda + іменник | den/det beånda + іменник | beånda + іменник | beåndende |
| beåndet + іменник | beåndet + іменник | den/det beåndede + іменник | beåndede + іменник | |
| den/det beåndete + іменник | beåndete + іменник | |||