Bokmålsordboka
strangulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å strangulere | strangulerer | strangulerte | har strangulert | stranguler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| strangulert + іменник | strangulert + іменник | den/det strangulerte + іменник | strangulerte + іменник | strangulerende |
Походження
fra latin; av gresk strangale ‘reip’Значення та вживання
kvele (ved utvendig trykk på halsen)