Bokmålsordboka
strandhogg, strandhugg
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et strandhogg | strandhogget | strandhogg | strandhoggastrandhoggene |
| et strandhugg | strandhugget | strandhugg | strandhuggastrandhuggene |
Значення та вживання
- plutselig overfall på en kyst
Приклад
- vikingene gjorde strandhogg i England og Normandie
- det å gå i land en plass når man er ute i båt